До уваги учасників судового процесу по справі №160/14730/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

        28 вересня 2022 року                                                                     Справа №160/14730/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., перевіривши матеріали позовної заяви Рибалова Олександра Олексійовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2022 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо невиплати йому нарахованої пенсії за період з 01.01.2018 р. по 30 11.2020 р. в сумі 57680,89            грн., за період з 05.03.2019 р. по 31.12.2019 р. в сумі 10748,50 грн. та за період з 01.04.2019 р. по 31.01.2022 р. в сумі 191209,68 грн.;

- стягнути з Головного  управління ПФУ в Дніпропетровській області на його користь заборгованість по виплаті пенсії за період з 01.01.2018 р. по 30.11.2020 р. в сумі 57680,89 грн.

- стягнути з Головного           управління ПФУ в Дніпропетровській області на його користь заборгованість по виплаті пенсії за період з 05.03.2019 р. по 31.12.2019 р. в сумі 10748,50 грн.

- стягнути з Головного           управління    ПФУ   в Дніпропетровській області на його користь заборгованість по виплаті пенсії за період з 01.04.2019 р. по 31.01.2022 р. в сумі 191209,68 грн.

Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору обчислюється відповідно до ч.1, 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України “Про Державний бюджет на 2022 рік”, станом на 1 січня 2022 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2481 гривні.

Перевіривши матеріали позову, суд встановив, що відсутні докази сплати судового збору.

При зверненні з цим позовом позивач надав посвідчення серії Є №017786 від 07.11.2008 р. в якому зазначено, що він є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Так, статтею 5 Закону України “Про судовий збір” визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Пунктом 8 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір” визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Згідно з п.2 ч.2 ст.7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

При цьому, особи з інвалідністю ІІІ групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни третьої групи, Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у встановленому порядку не прирівнюються до осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни.

Позивачем не надано до суду доказів стосовно того, що він є особою з інвалідністю внаслідок Другої світової війни або особою прирівняною до зазначених осіб у встановленому порядку.

В свою чергу за змістом ст.5 Закону України “Про судовий збір” пільг щодо сплати судового збору для інвалідів 3 групи, ветеранів війни - інвалідів війни не встановлено.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави вважати, що позивач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України “Про судовий збір”.

Суд звертає увагу, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, а тому судовий збір належить сплатити за одну позовну вимогу у розмірі 992,40 грн.

Частиною 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених    статтями 160,    161    цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Рибалова Олександра Олексійовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, надати:

- оригінал документа про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. за наступними банківськими реквізитами: отримувач УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253; рахунок UA368999980313141206084004632  ; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; код бюджетної класифікації доходів 22030101.

Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                 А.В. Савченко