До уваги учасників судового процесу по справі №160/7414/22

              ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В.,  розглянувши матеріали позовної заяви Іванової Світлани Петрівни до Комунального закладу “Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи” Дніпропетровської обласної ради”, Міжрайонної Металургійної МСЕК, третя особа: Державний заклад "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров’я України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2022 року позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправними дії Міжрайонної металургійної МСЕК Комунального закладу “Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи” ДОР” при винесенні висновку за №3009, яким їй встановлено 3 групу інвалідності від загального захворювання безстроково;

- зобов`язати відповідача визнати її інвалідом з дитинства у віці до 18 років.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2022 р. вказана позовна заява була залишена без руху через невідповідність ст.ст.160, 161 КАС України та надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн.

На виконання ухвали суду від 27.05.2022 р., позивачем 12.07.2022 р. усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2022 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 р. залучено Міжрайонну Металургійну МСЕК до участі у справі №160/7414/22, у якості другого відповідача.

Крім цього, цією ухвалою суду витребувано у Міжрайонної Металургійної МСЕК:

- висновок (рішення) від 25.11.1996 р. №3009 про встановлення Івановій С.П. 3 групи інвалідності від загального захворювання;

- всі документи, які були враховані при оглядах 12.06.2018 р. та 18.12.2019 р. та ті, що були складені за результатами цих оглядів, зокрема, висновки (рішення) МСЕК за вказані дати.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 р. залучено Державний заклад "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров’я України до участі у справі №160/7414/22 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 р. витребувано у Комунального закладу “Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи” Дніпропетровської обласної ради” додаткові докази у справі №160/7414/22, а саме:

- всі документи, які були враховані Комунальним закладом “Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи” Дніпропетровської обласної ради” при оглядах Іванової С.П. 23.07.2018 р. та 13.01.2020 р. та ті, що були складені Комунальним закладом “Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи” Дніпропетровської обласної ради” за результатами цих оглядів, зокрема, висновки (рішення) МСЕК за вказані дати.

До суду 28.09.2022 р. від Комунального закладу “Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи” Дніпропетровської обласної ради” надійшла заява, в якій вони просять залишити вказаний позов без розгляду.

В обґрунтування поданої заяви, відповідач зазначив, що з позовної заяви вбачається, що позивачка оскаржує дії Міжрайонної металургійної МСЕК при винесенні висновку за №3009, яким їй встановлено 3 групу інвалідності від загального захворювання безстроково, Однак, такого висновку Міжрайонна металургійна МСЕК м. Кривий Ріг не виносила. 17.10.1996 р. висновок №3009 був зроблений в порядку консультації Українським державним науково-дослідним інститутом медико-соціальних проблем інвалідності. Як вбачається з обставин справи висновок №3009 про встановлення позивачці 3 групи інвалідності було винесено 17.10.1996 р. Проте, 24.05.2022 р. позивачка звернулася з цим позовом до суду, тобто з порушенням встановленого строку КАС України.

Розглянувши заявлене клопотання, суд зважає на таке.

Згідно з чч. 13, 14, 15 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

В силу ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачка оскаржує висновок від 17.10.1996 р. №3009, яким їй встановлено 3 групу інвалідності від загального захворювання.

У постанові від 25.03.2020 р. у справі №9901/588/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що згідно зі ст. 17 Закону України від 23.02.2006 р. №3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Так, ЄСПЛ, у пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 р. у справі “Мушта проти України”, нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть стосуватися реалізації цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03.04.2008 р. у справі “Пономарьов проти України” ЄСПЛ вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Таким чином, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 р. у справі №800/474/17 (провадження №11-337заі18).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі “Олександр Шевченко проти України” зазначено: (…) заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки, щоб довідатись про стан провадження у його справі, отже його скарга є необґрунтованою, оскільки є невідповідною вимозі “розумного строку”.

Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Така правова позиція була висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2019 р. у справі №9901/658/18.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з тим, з позовною заявою позивачем не подано заяву про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Міжрайонної металургійної МСЕК, Комунального закладу “Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи” ДОР” при винесенні висновку від 17.10.1996 р. №3009, яким їй встановлено 3 групу інвалідності від загального захворювання безстроково.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави та надати письмові докази в обґрунтування зазначеного.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 КАС України, а тому згідно з ч.1 ст.169    КАС України вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачеві строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Іванової Світлани Петрівни до Комунального закладу “Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи” Дніпропетровської обласної ради”, Міжрайонної Металургійної МСЕК, третя особа: Державний заклад "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров’я України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Міжрайонної металургійної МСЕК, Комунального закладу “Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи” ДОР” при винесенні висновку від 17.10.1996 р. №3009, яким їй встановлено 3 групу інвалідності від загального захворювання безстроково - залишити без руху.

Встановити позивачу строк – п’ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати до суду заяву про поновлення строку для звернення до суду, вказавши в ній підстави його пропуску з доказами поважності цих причин.

Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                 А.В. Савченко