flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До уваги учасників судового процесу по справі №160/7742/22

 

                                                                                                                                                                                                                                                              

 

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

08 листопада 2022 року

Справа № 160/7742/22

 

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                         Ніколайчук С.В.,                       

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за заявою головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаїв Техно Спец”, Ботнару Надії про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України,-

ВСТАНОВИВ:

31.05.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла  заява головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаїв Техно Спец”, в якій позивач просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаїв техно спец” (код ЄДРПОУ 39909342) за межі України до погашення податкового боргу.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що за товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаїв техно спец” обліковується податковий борг у сумі 3875887,24 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 у справі №160/6267/19 позовну заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості з ТОВ “Миколаїв Техно Спец” у розмірі 3 875 887,24 грн були задоволені повністю. На виконання вищезазначеного рішення головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до банківських установ надсилалися інкасові доручення, останні з яких від 25.01.2021 №38 на суму 3 874 457,79 грн, від 25.01.2021 №41 на суму 919,45 грн, від 25.01.2021 №44 на суму 510 грн та від 10.03.2020 №724 у сумі 3 874  457,79 грн, проте такі інкасові доручення поверталися без виконання, через відсутність коштів на рахунках та попереднім арештом за іншими виконавчими документами. Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2022  заява залишена без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2022  заяву головного управління ДПС у Дніпропетровській області повернуто позивачеві.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 апеляційну скаргу головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду   від 02.06.2022 скасовано. Справу №160/7742/22 направлено для продовження розгляду   до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 відкрито провадження в адміністративній справі; справу №160/7742/22 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 01.11.2022.

Вказаною ухвалою витребувано уточнення вимоги заяви стосовно особи керівника товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаїв Техно Спец”, до якого заявник просить   застосувати обмеження права виїзду, а саме: конкретно прізвище, ім'я та по-батькові, РНОКПП, адресу особи керівника товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаїв Техно Спец”; подати заяву   чи не заперечує представник позивача   щодо залучення   керівника товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаїв Техно Спец”, як співвідповідача до участі у справі; у разі заперечення   проти залучення співвідповідача у справі, подати до суду відповідні пояснення.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду заявником 01.11.2022 подано до суду клопотання, де останній зазначає, що, з урахуванням правової позиції, викладеної в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 року, ГУ ДПС у Дніпропетровській області   не заперечує щодо залучення керівника   товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаїв техно спец”, як співвідповідача до участі у справі № 160/7742/22.

У клопотанні   ГУ ДПС у Дніпропетровській області     від 01.11.2022 також зазначено, що на теперішній час та на час   подачі заяви   до суду керівником   товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаїв Техно Спец” (39909342) є Ботнару Надія, РНОКПП 3460114887, яка мешкає за адресою Республіки Молдови, 2000, м. Кишинів, вул. Алеку Руссо, буд. 59, кв. 2, моб тел. +380971573166.  

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 залучено до участі у справі №160/7742/22 як співвідповідача Ботнару Надію, РНОКПП 3460114887, яка мешкає за адресою Республіки Молдови, 2000, м. Кишинів, вул. Алеку Руссо, буд. 59, кв. 2, моб тел. +380971573166.

Наступне судове засідання призначено на 08.11.2022.

В судове засідання, призначене на 08.11.2022, представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом здійснено всі можливі та передбачені процесуальним законодавством заходи повідомлення відповідачів у справі, а саме: здійснювались виклики в судове засідання за допомогою телефонограми на відомий засіб зв’язку, однак, відповідач-2 на дзвінок не відповіла, та шляхом опублікування ухвали від 01.11.2022 на офіційному сайті Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

  Можливість інформування учасників справи про судове провадження альтернативними засобами комунікації (тобто не рекомендованим листом і не на офіційну електронну адресу) прямо перебачено законом. Зокрема, відповідно до  статті 129 КАС України  за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

Отже, для вручення повісток закон передбачає альтернативні способи комунікації. Однак їх не передбачено для вручення судових рішень. Водночас, як вручення повісток, так і вручення судових рішень є гарантіями забезпечення одного й того самого права - права на справедливий суд, елементом якого є право знати про суд (як про процес - засідання, так і про результат - рішення). Логічно було б забезпечувати це право в однаковий спосіб, незалежно від того, йдеться про розгляд справи у судовому засіданні чи    про вручення копії судового рішення.

Суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно, тому слід виходити з “презумпції обізнаності”: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 17.11.2022 у справі №560/5541/20.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

За практикою Верховного Суду, зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема, у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи.

В силу наведеного,   суд вважає відповідачів належним чином повідомленими про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленими про судовий розгляд справи.

Відповідачами, на виконання   ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6   ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України   у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9  ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України  якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на приписи ч. 1,  ч. 9 ст.  205 Кодексу адміністративного судочинства України  суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаїв Техно Спец”   (код ЄДРПОУ 39909342) знаходиться на обліку як платник податків у Кам’янській   ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Згідно з реєстраційних даних товариства керівником, засновником та кінцевим бенефіциарним власником є Надія Ботнару (РНОКПП 3460114887).

В інтегрованих картках платника податків   ТОВ “Миколаїв Техно Спец” обліковувався податковий борг у загальній сумі 3 875 887,24 грн., в тому числі, по податку на додану вартість в сумі 3 874 457,79 грн. та по податку на прибуток 919,45 грн., податок на доходи фізичних осіб в сумі 510,00 грн.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у зв’язку з несплатою ТОВ “Миколаїв Техно Спец” до бюджету сум податкового боргу, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми “Ю” №5848-17/03 від 24.01.2018, яку було направлено засобами поштового зв’язку на податкову адресу ТОВ “Миколаїв Техно Спец” та яку було повернуто з причини закінчення строку зберігання.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 у справі №160/6267/19 позовну заяву головного управління ДФС у Дніпропетровській області до   товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаїв Техно Спец” про стягнення заборгованості у розмірі 3 875 887,24 грн. – задоволено.

Стягнуто податковий борг у розмірі 3 875 887,24 грн. з товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаїв Техно Спец” (ЄДРПОУ 39909342) на користь державного бюджету шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритого в органів, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Рішення учасниками судової справи не оскаржувалось та набрало законної сили 22.11.2019.

Позивачем до позовної заяви надані до суду інкасові доручення, які направлялись головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до банківських установ, а саме: від 25.01.2021 №38 на суму 3 874 457,79 грн, від 25.01.2021 №41 на суму 919,45 грн, від 25.01.2021 №44 на суму 510 грн та від 10.03.2020 №724 у сумі 3 874  457,79 грн, проте такі інкасові доручення поверталися без виконання, через відсутність коштів на рахунках та попереднім арештом за іншими виконавчими документами.

У зв`язку з не погашенням податкового боргу, заявник звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.

Відповідно до  статті 67 Конституції України  кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з підпунктом  16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України  платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом  14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України  встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом

Правовими положеннями пункту  59.1. статті 59 ПК України    встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту  59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Верховною Радою України прийнято Закон України від 30 листопада 2021 року №1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" .

Згідно з нормами цього Закону з 1 січня 2022 року набирають чинності положення Закону у частині встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України.

Так, Законом внесено зміни, зокрема, до статей 14, 20, 87 та 91 Кодексу, статей  283  i  289-2 Кодексу адміністративного судочинства України  та  статті 6 Закону України від 21 січня 1994 року №3857 - ХІІ "Про порядок виїзду з України i в`їзду в Україну громадян України".

Пунктом  87.13 статті 87 Податкового кодексу України  (у редакції з 01.01.2022 із змінами внесеними Законом №1914-IX) встановлено, що у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Згідно з пунктом  87.14 статті 87 ПК України  закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв`язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.

Відповідно до пункту 10 частини 1  статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України"  (у редакції з 01.01.2022 із змінами внесеними Законом №1914), право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до  Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого  Податковим кодексом України  податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.

Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що у разі несплати податкового боргу у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Як уже встановлено судом, в інтегрованих картках платника податків  ТОВ “Миколаїв Техно Спец” обліковувався податковий борг у загальній сумі 3 875 887,24 грн., в тому числі, по податку на додану вартість в сумі 3 874 457,79 грн. та по податку на прибуток 919,45 грн., податок на доходи фізичних осіб в сумі 510,00 грн. Вказане сторонами не заперечується.

Наявність відповідного податкового боргу підтверджується довідкою про відсутність зобов’язання держави щодо повернення ТОВ “Миколаїв Техно Спец” помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а також рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 у справі №160/6267/19, яке набрало законної сили 22.11.2019.

На момент звернення контролюючого органу до суду, податковий борг ТОВ “Миколаїв Техно Спец” не сплачено. Докази вчинення відповідачами будь-яких дій, спрямованих на погашення податкового боргу в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у зв’язку з несплатою ТОВ “Миколаїв Техно Спец” до бюджету сум податкового боргу, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми “Ю” №5848-17/03 від 24.01.2018, яку було направлено засобами поштового зв’язку на податкову адресу ТОВ “Миколаїв Техно Спец” та яку було повернуто з причини закінчення строку зберігання.

Втім, доказів оскарження податкової вимоги в адміністративному та судовому порядках не надано, у зв`язку з чим вона не вважається відкликаною в розумінні  статті 60 Податкового кодексу України.

Беззаперечним є те, що керівником ТОВ “Миколаїв Техно Спец” є Ботнару Надія, оскільки станом на час звернення з позовом до суду та розгляду справи відповідні відомості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з підпунктом  20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.

Відповідно до  статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невиконання у встановлені  Податковим кодексом України  строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

З огляду на те, що судом встановлено факт несплати податкового боргу товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаїв Техно Спец” протягом 240 днів з дня вручення товариству податкової вимоги, докази протилежного у матеріалах справи відсутні, суд вважає, що наявні підстави для застосування судом тимчасового обмеження до керівника юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаїв Техно Спец”  - Ботнару Надії, а саме: у праві виїзду за межі території України.

Відповідно до положень  статті 9 КАС України  розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої  статті 77 КАС України  встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд зробив висновок, що позов підлягає задоволенню.

Як передбачено ч. 2   ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесених заявником судових витрат, що пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується. 

Керуючись ст.  ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаїв техно спец” (51911, Дніпропетровська область, м. Кам’янське, вул. Республіканська, буд. 9а, кв. 309, код ЄДРПОУ 39909342), Ботнару Надії (Республіка Молдова, 2000, м. Кишинів, вул. Алеку Руссо, буд. 59, кв. 2, РНОКПП 3460114887) про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України – задоволити.

Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівника товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаїв техно спец” (код ЄДРПОУ 39909342)  Ботнару Надії (РНОКПП 3460114887) до погашення податкового боргу.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Відповідно до частини 3  статті 289-2 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк із дня їх проголошення.

 

Суддя                                                                           С.В. Ніколайчук