До уваги! Представництво інтересів в суді

Дніпропетровський окружний адміністративний суд роз’яснює питання щодо представництва інтересів в суді.

За нормами статтей 55 та 57 Кодексу адміністративного судочинства України, а також статті 131-2 Конституції України, при розгляді справи в порядку загального позовного провадження представником фізичної особи може бути виключно адвокат (особа, що має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю).

При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України допускає участь у розгляді справи особи, яка не є адвокатом, але лише у справах, призначених до розгляду в порядку спрощеного провадження. Також, Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Проте, в мережі інтернет деякими громадськими організаціями розповсюджується інформація щодо невиконання суддями рішення Конституційного суду України в частині допуску до участі представників (захисників) сторін, які не є адвокатами, проте є членами громадських організацій.

Так, у Справі № 2-248/2019(5580/19) № 4-в/2019 31 жовтня 2019 року Конституційний суд України надав висновок щодо скасування адвокатської монополії. Цим висновком КСУ визнав, що законопроект про внесення змін до Конституції України є таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Законопроекти щодо змін до Конституції України розглядаються при наявності висновку відповідності Конституції.

Таким чином невірним є тлумачення громадськими організаціями, що рішення Конституційного суду має застосовуватися суддями при допуску представників в судові засідання.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “MOLDAVSKA v. UKRAINE” від 15.05.2019 зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може бути обмежено, оскільки таке право за своєю природою вимагає державного регулювання відповідно до потреб і ресурсів громади та окремих осіб. Здійснюючи таке регулювання, Договірні Держави користуються певною свободою розсуду. Вимога стосовно представництва скаржника перед судом касаційної інстанції саме адвокатом не може вважатися такою, що суперечить положенням статті 6 Конвенції. Ця вимога цілком відповідає особливостям Верховного Суду як вищого суду, який розглядає апеляції з питань права, що є спільною рисою правових систем для ряду держав-членів Ради Європи. Саме лише обмеження вільного вибору захисника, що полягає у представництві саме адвокатом, не суперечить змісту статті 6 Конвенції, оскільки забезпечення ефективного захисту особи може вимагати запровадження відповідних юридичних кваліфікаційних вимог. За обставин цієї справи заявниця та її представник повинні були знати про однозначні вимоги перехідних положень Конституції щодо представництва у Верховному Суді виключно адвокатами з 01.01.2017.

Отже, на теперішній час, до внесення змін до Конституції України, діючим законодавством України чітко визначено, що лише адвокат може бути представником у справах загального позовного провадження.